We’ve updated our Terms of Use to reflect our new entity name and address. You can review the changes here.
We’ve updated our Terms of Use. You can review the changes here.

Б​о​й​о​в​і П​і​с​н​і О​р​т​о​д​о​к​с​і​ї

by Wiseword.Nidaros

supported by
/
  • Streaming + Download

    Includes unlimited streaming via the free Bandcamp app, plus high-quality download in MP3, FLAC and more.
    Purchasable with gift card

      $1 USD

     

1.
До Святої Меси поспішаєш, Едуарде, Біля храму прокажений, Едуарде, Хочуть люди його гнати, Едуарде, «Не займайте», – кажеш людям, Едуарде Сповіднику! Меч Милосердя тобі, королю, Меч Милосердя тобі, Едуарде, Ангел подав!.. До Святої Меси поспішаєш, Едуарде, Промовляє прокажений: «Бога ради! В храм внеси мене на плечах, Едуарде, Бо я сам іти не здатен, Едуарде, Наш королю!». Меч Милосердя тобі, королю, Меч Милосердя тобі, Едуарде, Ангел подав!.. До Святої Меси поспішаєш, Едуарде, Хворого у храм несеш ти, Едуарде. Як поріг переступили, Едуарде, – Прокаженого зцілив Бог, Едуарде Сповіднику! Меч Милосердя тобі, королю, Меч Милосердя тобі, Едуарде, Ангел подав, Ангел Господній подав!
2.
Цар грузинський Давид Будівничий На сельджуків зібрав сильне військо, З ним і половці, і хрестоносці. Всі зібралися відсіч давати Загарбникам хитрим, неситим! Загарбникам хитрим, неситим! До Господа Сил молитви, До Господа Сил! Цар грузинський Давид Будівничий!.. Як здолати сельджуків придумав. Заваливши гірські перевали, Підіслав «перебіжчиків» туркам, Загарбникам хитрим, неситим! Загарбникам хитрим, неситим! До Господа Сил молитви, До Господа Сил! Цар грузинський Давид Будівничий Хитрість власну знайшов на прехитрих: «Перебіжчики» зброю підняли Та й порізали миттю сельджуків. Загарбників швидко добили! Загарбників швидко добили! До Господа Сил молитви, До Господа Сил!
3.
На Косовому полі князь Лазар із військами. На Косовому полі султан Мурад убитий. На Косовому полі сам Влатко-воєвода. В День святий – Відовдан. На Косовому полі Вук швидко відступає. На Косовому полі загинув кожен другий. На Косовому полі князь Лазар у полоні. В День святий – Відовдан. «Земне життя й правління чи Царствіє Небесне? Бо перше – тимчасове, а друге – після му́ки, А друге – вічна сила – народу на спасіння». «Як сила для народу – то так нехай і буде, Ти, Ангеле, порадив – я му́ку обираю». Як голову зрубали – князь Лазар вже на Небі. Нема у Бога мертвих – живий народ донині. Страшні Христові Тайни дають життя безмірне Усім, хто причаститься у храмі перед боєм. В День святий – Відовдан.
4.
Васлуй 03:40
Сурмлять воїни молдовські у тилу османів, Турки думали, що нагла смерть прийшла нізвідки. А господар Стефан у шатрі молитви возносив, Святий Юрій йому явився, Щоб у битві поряд бути. Вершник, осяйний Вершник – То Святий Юрій. Ріжуть воїни молдовські ворогів-османів, Турки бачили, що нагла смерть прийшла нізвідки. А господар Стефан із мечем вже на полі бою, Святий Юрій йому явився, Щоб у битві поряд бути. Вершник, осяйний Вершник – То Святий Юрій. Так перемогла Молдова ворогів-османів, Сильні знають хай, що нагла смерть прийде нізвідки. Бо господар Стефан все життя молитви возносив – Святий Юрій йому явився, Щоб у битві поряд бути. Вершник, осяйний Вершник – То Святий Юрій.
5.
Конашевич-Сагайдачний Розбиває стіни Кафи, Визволяє християнських Полонених із неволі. Конашевич-Сагайдачний На Москву іде походом, Жигимонт-король надію Лиш на запорожців має. Жах нічний московитів, Ктитор братств православних, Вірний син України – Петро Сагайдачний. Конашевич-Сагайдачний Зі всім Військом Запорозьким Увійшов у лави Братства, Що у Києві святому. Патріарх Єрусалимський За гетьманським клопотанням Висвятив архієреїв Замість тих, що уніати. Жах нічний московитів, Ктитор братств православних, Вірний син України – Петро Сагайдачний. Конашевич-Сагайдачний Під Хотином проти турків: Проливає кров шляхетну, Захищає Батьківщину. Від поранення у руку Помирає Сагайдачний, Врятувавши всю Європу… «Чаю воскресіння мертвих». Жах нічний московитів, Ктитор братств православних, Вірний син України – Петро Сагайдачний!
6.
«Блюдітеся – да не порабощені будете». [(Пантелеймон Куліш; "Чорна Рада")] Обліг окаянний Тетеря Паволоч – місто полкове, Загрожуючи смертю усім мешканцям. Хоч і багато козаків було тоді у Паволочі – Та ворогів було в кілька разів більше… Вийшов тоді з брами міської полковник Іван Попович. Був він полковник і водночас священик. «Змилуйся, гетьмане, над людьми – збережи їм життя їхні, А мене можеш вбити, як воля твоя». «Добре», – окаянний Тетеря мовив, – «Нехай так і буде». Схопили панотця Івана й повели. Довго вдивлявся гетьман Тетеря в шрамоване обличчя, Наказував катувати бунтівника. «Чи сам проти гетьмана бунт замислив? Чи хто напоумив?». «Сам я замислив – лиш мені і страждати!». Катували панотця, допитували й знов катували, Аж допоки не відрубали голову. Тіло ж полковника Тетеря не поховав як годиться, А наказав спалити – людям на острах. Відступили тоді вже війська гетьманські від Паволочі, Залишивши всіх мешканців у спокої. Отак полковник Іван Попович врятував своє місто, Власним життям за це сповна заплативши. Тому панотцеві вічная пам'ять. А ми вклонімося Та помолімося, як і він молився: «Взбранной Воєводі побідительная, яко ізбавльшеся от злих, благодарственная восписуєм Ти раби Твої, Богородице; но яко імущая державу непобідимую, от всяких нас бід свободи, да зовем Ти: радуйся, Невісто Неневістная!».
7.
Гонта 07:47
(Текст з "Історії України-Русі" Миколи Аркаса [зі збереженням правописних особливостей оригіналу]) Гонта вийшов з лицем веселим і спокійним... Кат одірвав йому пасмо шкури, кров бризкнула, але на лиці Гонта не одмінився. Після того, як оддерто було друге пасмо, він промовив: „от казали, що буде боляче, а воно й крихти не болить!" Один з товаришів (офіцерів) панцирної корогви, котра стерегла Гайдамаків з-вечера перед карою, звернувся до Гонти та попросив, щоб він подарував йому що-небудь на спомин про останні хвилини свого життя. „Добре", – одмовив Гонта – „нагадайте лиш мені завтра: я вам подарую пояса". Усю ніч товариш той мріяв про золотий пояс і, як вивели Гонту на кару, підійшов до його і сказав: „пане полковнику, дозвольте нагадати вам про обіцяний пояс". – „Я не забув", – одказав Гонта і з погордою усміхнувся, – „перше пасмо шкури, що здере з мене кат, нехай буде вам за пояс".
8.
«Отець Михайло править панахиду. Добре, дітки, били комуністів», – Задоволено й водночас гірко, Згадуючи смерті побратимів, Що в бою з більшовиками впали, Мовив хлопцям Бульба-Боровець. Невелика є, але рідна своя держава Та своя столиця – Православна столиця Олевськ. «Отець Михайло поблагословить вас. Добре, дітки, бийте комуністів. Скоро будемо й нацистів бити, Бо це наші землі, побратими, Бо це землі нашого народу», – Мовив хлопцям Бульба-Боровець. Невелика є, але рідна своя держава Та своя столиця – Православна столиця Олевськ.
9.
[Пам'яті Момчила Джуїча] - Отче Ватро, воєводо! - Чом не грають сурми лунко? - А від того, синку любий, Що навколо партизани… - Отче Ватро, воєводо! Чом не видно наших стягів? - А тому це, синку любий, Що навколо комуністи! - Отче Ватро, воєводо! Чом не чутно слів молитви? - А того це, милий синку, Що безбожники навколо! - Мені лячно, отче Ватро, Мені страшно, воєводо! - Не лякайся, Ти є четник! Не страшись, Ти православний! Мати-Сербія з Тобою І святий угодник Савва! Вірю я в народ єдиний І заступництво Христове! В еміграції хай буде Наша слава – РАВНА ГОРА!
10.
(Текст – Ґілберт К. Честертон [Gilbert Keith Chesterton], переклад з англійської – Сергій Гололобов) В місті, що стóїть на ґрунті мулкому, В парламенті крики: “Хто йде додому?” Нема одвіту в склепінні німому, В місті могил не ходять додому. Та всі збагнуть, як прийде їм край, – Жаліє Бог славетний цей край. Люди, що люди знов; хто йде додому? Голос сурми й набат! Хто йде додому? Кров на полі, мов піна, й на тілі людському, Кров на тілі тоді, коли йдуть додому. І рече голос в дорогу – Хто за Перемогу? А хто за Свободу? Хто йде додому?

about

Альбом "Бойові Пісні Ортодоксії" (2017) є концептуальним продовженням нашого другого альбому («θανάτῳ θάνατον») 2013 року. До нової "платівки" увійшли 8 треків, що записані влітку-восени цьогоріч, і 2 бонусні композиції, створені два роки тому, котрі вже виходили на ювілейному альбомі-збірці "Старе та Нове" (2015). У розробці дизайну обкладинки за основу був взятий герб Молдовського князівства (XIV - XIX ст.) - родовий знак Святого благовірного господаря Стефана ІІІ Великого.


Треки:

1. Святий Едуард Сповідник

2. Давид Будівничий

3. Відовдан

4. Васлуй

5. Конашевич-Сагайдачний

6. Полковник Іван Попович

7. Гонта (текст - Микола Аркас)

8. Столиця Олевськ

9. Bonus 1. Отець Ватра / Воєвода

10.Bonus 2. Хто йде додому? / Who Goes Home? (текст – Ґілберт К. Честертон [Gilbert Keith Chesterton], переклад з англійської – Сергій Гололобов)

Альбом створили:

Сергій Гололобов – голос, гітара, сопілка, перкусія, текст (1 - 6; 8 - 9), переклад з англійської (10), музика, аранжування, бек-вокал (9 - 10)

Олександр “Balashoff” Баланчук – звукорежисер, мастеринг, гітара, бас-гітара (9 - 10), мандоліна, tin whistle, перкусія, програмування, семпли, музика (7), аранжування, бек-вокал (9 - 10)

Анна Пархоменко - голос (5), дизайн обкладинки

Роман Пітеров – перкусія (9 - 10), бек-вокал (9 - 10), аранжування (9 - 10)

Олексій Мовчанюк-Зуєв – блокфлейта (10), аранжування (10)

credits

released November 18, 2017

license

all rights reserved

tags

If you like Wiseword.Nidaros, you may also like: