Пам'яті поета-шістдесятника Леоніда Кисельова (1946 - 1968).
П'ятий альбом Wiseword.Nidaros.
Дякуємо рідним за моральну та матеріальну підтримку.

Список композицій:
1. Пісня перша. Син Скимен (Буття 49:8-12 [Острозька Біблія]) | Богородице Діво (Пісня Пресвятій Богородиці)
2. Пісня друга. ХТО (Тодось Осьмачка)
3. Пісня третя. Місцина у таборі на світанні сірому та туманному (Волт Вітмен) / A sight in Camp in the Daybreak Gray and Dim (by Walt Whitman)
4. Пісня четверта. Подражаніє 11 псалму (Тарас Шевченко) | Да воскреснет Бог | Великоднє привітання | Тропар Пасхи
5. Пісня п'ята. Quid est virtus? (Григорій Сковорода) | Святий Боже (Трисвяте)

Над альбомом працювали:
- Наталя "Тара" Тарасова - звукорежисерка, мастеринг, бас-гітара (1, 4, 5), синтезатори, програмування, аранжування;
- Анна Пархоменко - голос (3), обкладинка;
- Сергій С. Гололобов - голос, гітара, переклад з англійської (3), музика, програмування (3), аранжування

Записано в травні 2020 року на студії Jata Studio (м. Миколаїв)
___
Мови на альбомі: церковнослов'янська (київський ізвод), сучасна українська літературна мова, староукраїнська книжна мова

"Богородице Діво" співається на адаптовану мелодію пісні "Bogurodzica" (музика - народна / Святий Адальберт Празький?).
Тропар Пасхи виконується адаптованим варіантом візантійського розспіву.
"Святий Боже" (Трисвяте) заспівано на мелодію "Агні Парфене".

Епіграф до "Пісні п'ятої" взятий із поезії "Не йму віри політикам" (1968 р.) Леоніда Кисельова.
___
Коротке тлумачення пісень

Пісня перша

Іудо, Тебе похвалиша братіа Твоя; руці Твої на плещу враг Твоїх; поклонят Ти ся синове Отца Твоєго (Книга Буття 49:8; Острозька Біблія; сучасна транслітерація київського ізводу церковнослов'янської мови)

"Іудо, Тебе похвалиша братіа Твоя". Благословення, що дане Юді, тАїнственне: воно передбачило все те, що стосується до Христа. "Іудо, - говорить [Яків - прим. С.Г.], - Тебе похвалиша братія Твоя". Через те, що за лаштуванням Божим, Він (Христос) мав піти з цього коліна [коліно Юди; одне з 12 колін Ізраїля - прим. С.Г.], тому під дією Духа Святого, в словах, котрі звернені до Юди, [Яків] передвіщує не лише зішестя Господа до людей, але і таїнство (воплочення), і хреста, і погребіння, і воскресіння, можна сказати: все. "Іудо, - говорить, - Тебе похвалиша братіа Твоя; руці Твої на плещу враг Твоїх; поклонят Ти ся синове Отца Твоєго", вказуючи на покірність, яку вони виявлять. (Св. Йоан Золотоуст "Бесіди на книгу Буття". Бесіда 67)

Син Іуда Скимен, от літорасли Сине мой взиде, взлег і поспа яко лев і яко скимен. Кто взбудит? (Книга Буття 49:9; Острозька Біблія...)

Він [Христос] також називається "левом", але не як людожерець, а показуючи цією назвою царське достоїнство, міцність і впевненість Своєї природи. Він називається левом у протилежність до лева-супротивника, що рикає та поглинає обманених (1 Петра 5:8). Бо Спаситель прийшов, не змінюючи лагідності Своєї природи, але як сильний лев від коліна Юди (Одкровення 5:5), спасаючи віруючих і попираючи супротивника. (Св. Кирило Олександрійський "Огласительні слова для тих, які просвітлення отримують")

"Син Іуда скимен". Хіба не очевидно, що цим він [Яків] і Отця представив, і Сина об'явив? Як же зрозуміліше можна навчити, що Бог Син однієї природи з Отцем? Один - лев, а Другий - дитя лева (скимен). З простого порівняння можна зрозуміти, що Вони однієї і тої самої природи та сили: Цар від Царя пішов, Сильний від Сильного. [...] також Його [Христа] воплочення незвичайним чином висловив Яків, говорячи: "От літорасли Сине мой взиде". Через те, що ніби кущ з землі, Він [Христос] во чреві Діви пустив паросток (літорасль) і, як запашний цвіт, піднявся для відкуплення всього світу, вийшовши з материнської утроби в сяйві нового світла [...] Він [Яків] говорить: "Взлег і поспа яко лев", - про те, як Христос лежав во гробі, упокоєний ніби якимсь сном Свого тіла, як Він Сам говорить: "Я положився і спав; я проснувся, бо Господь заступив мене" (Пс. 3:6 [переклад Пантелеймона Куліша та Івана Пулюя]). Тому й Яків говорить: "Кто взбудит?" - тобто того, за котрого Господь заступиться. Хто ж інший воскресить, якщо не Він Сам Своєю власною та Отцівською владою Себе воскресить? (Св. Амвросій Медіоланський "Про патріархів")

І не скончаєтся князь от Іуди, ні старійшина от чресл єго. Дондеже приідет наміненіє єму, і Той чаяніє язиком (Книга Буття 49:10; Острозька Біблія...)

Яків ясно вказує і час, коли, за лаштуванням Божим, мав з'явитися Христос. "І не скончаєтся, - говорить, - князь от Іуди, ні старійшина от чресл єго. Дондеже приідет наміненіє єму, і Той чаяніє язиком". До того часу, говорить, юдейські розпорядки та князі з юдеїв будуть продовжуватися, поки прийде Він. І добре Яків сказав: "Дондеже приідет наміненіє єму", тобто Тому, Якому наготовлене царство. Тому Він є "чаяніє язиком". Дивись, як він уже говорить про майбутнє спасіння язичників. "І Той, - говорить, - чаяніє язиком": пришестя Його очікують язичники. (Св. Йоан Золотоуст "Бесіди на книгу Буття". Бесіда 67)

Привязая к винограду осля Своє, і винничію осличищ Свой, ісперет ризи Своя вином, і во крови грознові одежду Свою (Книга Буття 49:11; Острозька Біблія...)

[...] під виглядом осла знову [Яків] провіщує приведення язичників. Бо осел вважався нечистою твариною, тому Яків і говорить, що ці нечисті язичницькі народи Він приведе так само легко, як хтось прив'язав ослятко до виноградної гілки, - передаючи цим і велич влади, і великий послух народів. То знак великої покірності осла, що він не противиться, коли його прив'язують до виноградної гілки. А до виноградної лози (Христос сам) уподібнював Своє вчення [...] Посвячені в таїнства знають, що означають ці слова: "Ісперет ризи Своя вином". Під "ризами", я думаю, мислиться тіло, яке задля вчинення спасіння удостоїв носити (Христос). Потім, щоб точно вказати, що він назвав "вином", Яків додає: "І во крови грознові одежду Свою". Дивись, як він найменуванням крові означив заклання, і хрест, і всю будову таїн. (Св. Йоан Золотоуст "Бесіди на книгу Буття". Бесіда 67)

Весели очи Єму от вина, і біли зуби Єго паче млека (Книга Буття 49:12; Острозька Біблія...)

Тут під виглядом вина та очей він [Яків] хоче показати нам Його [Христа] прославу. "І біли зуби Єго паче млека"; показує праведність і славу Судії. Під виглядом зубів і молока ні що інше хотів означити, як те, що суд буде так само чистий і світлий, як і властивість молока та зубів (Св. Йоан Золотоуст "Бесіди на книгу Буття". Бесіда 67)

"Весели очи Єму от вина", бо істина помислу Його [Христа] світліша за чисте вино. "І біли зуби Єго паче млека", бо прекрасне та чисте вчення вуст Його. (Преподобний Єфрем Сирин "Тлумачення на священне Писання Книги Буття". Розділ 49. Благословення Якова)

Пісня друга та третя

І сотворив Бог чоловіка в свій образ, ув образ Божий сотворив його, як чоловіка і жінку сотворив їх (Книга Буття 1:27; переклад Пантелеймона Куліша)

Поправді кажу вам: що тільки вчинили ви одному з найменших братів Моїх цих, - те Мені ви вчинили (Євангеліє від Матфея 25:40; переклад Івана Огієнка)

Поправді кажу вам: чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, - Мені не вчинили! (Євангеліє від Матфея 25:45; Ibid.)

[...] ближній є образ Божий [...] вчинки наші відносно ближнього Христос приймає так, ніби вони вчинені були відносно Нього. (Св. Ігнатій Брянчанінов "Приношення сучасному чернецтву")

Не вбивай! (Вихід 20:13 [Шоста заповідь]; переклад Івана Огієнка)

[...] той, хто посягає на будь-яке життя на землі, підіймає руку на найцінніший дар Божий, навіть більше - на саме життя Боже. [...] якщо вбито людину, біль відчуває не вбитий, а Господь Бог, Який людину створив, звеличив і вдунув Дух Свій. (Св. Миколай Сербський "Пояснення десяти заповідей, даних Мойсеєві")

[...] Христос - наш друг, Він - наш брат [...]. (Преподобний Порфирій Кавсокаливит "Повчання". Частина І. Таємниця любові до Бога. Розділ "Христос - наш Друг!")

Пісня четверта

Страсти ради нищих й воздиханія убогих, нині воскресну, глаголеть Господь: Положуся во спасеніє, й не обинуюся о нем (Псалом 11:6; Біблія Франциска Скорини; сучасна транслітерація київського ізводу церковнослов'янської мови)

А думка в цьому слові наступна: тоді, говорить Христос, Я возстану од гроба [...] Він не забув про крик бідних [...] Згадавши спочатку про воскресіння Христа, Давид після [...] згадує про погребіння Його, змінивши порядок і повернувшись назад до хресної смерті Христової. Ще, говорить, Господь звіщує і це: "Положуся", тобто "буду прицвяхований до хреста", бо його Він називає тут спасінням. (Євфимій Зігабен "Тлумачний псалтир")

Що означають слова Господні: "Положуся во спасеніє, й не обинуюся о нем"? Означають те, що людинолюбний Господь наш перед воскресінням Своїм, не коливаючись волею, перетерпів розп'яття та смерть на хресті заради нашого спасіння, а перед хресною смертю перетерпів опльовування та побої і всілякий різновид наруги й приниження [...] (Преподобний Амвросій Оптинський "Листи")

Пісня п'ята

Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього (Євангеліє від Йоана 18:36; переклад Пантелеймона Куліша)

Це не те означає, ніби Він [Христос] тут [на землі] не владарює, але те, що Він має владу й на небі, і що влада Його не є людська, але набагато вища та славніша від людської. (Св. Йоан Золотоуст "Тлумачення на Євангеліє від Йоана")

Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог (Євангеліє від Йоана 1:1; переклад Пилипа Морачевського)

Що це за Слово, яке звучить і не минає? [...] через Слово створено все - помИсли з цього, яке Слово! (Блаженний Августин "Міркування на Євангеліє від Йоана")

Живу ж уже не я, а живе Христос у мені; а що живу тепер у тілі, то живу вірою в Сина Божого, що полюбив мене і видав Себе за мене. (Послання Святого Апостола Павла до Галатів 2:20; переклад Пантелеймона Куліша)

Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися! (Послання Святого Апостола Павла до Галатів 3:27; переклад Івана Огієнка)

Я Виноградина, ви галуззя! Хто в Мені перебуває, а Я в ньому, той рясно зароджує, бо без Мене нічого чинити не можете ви (Євангеліє від Йоана 15:5; переклад Івана Огієнка)

Отже, коли людина прихиляє своє серце до благого, й покличе на поміч Бога, то Бог, дослухаючись до її доброї старанності, подасть їй сили для ділання [...] (Преподобний Варсонофій Великий "Керівництво до духовного життя у відповідях на питання учнів". Питання 770)

О, прийди, Господи Ісусе! (Одкровення Йоана Богослова 22:20; переклад Пантелеймона Куліша).